Старовинний рецепт у сучасному виконанні. Інгредієнти:
200 г борошна
50 г холодного вершкового масла
100 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (можна замінити 1 ст. л. рому або амаретто, або взяти мигдалевий сироп)
1 ч. л. розпушувача
4 жовтки + 1 яйце
1 ст. л. (з вершечком) сметани (десь 40-50 г)
3-4 ч. л. густого джему
150 г мигдалю (рекомендую смажений)
70 г цукру
1 ч. л. ванільного цукру (в оригіналі була трояндова вода).
ПРИГОТУВАННЯ
Все дуже просто. Починаємо з тіста. У глибоку посудину насипаємо борошно, додаємо розпушувач, звичайний та ванільний цукор, перемішуємо. Натираємо масло на терці в борошняну суміш. Пальцями перетираємо масло з борошняною сумішшю до стану дрібних крихт. Додаємо до крихт жовтки, сметану, рукою замішуємо тісто. Місимо, доки зберемо тісто у велику кулю. Тісто буде доволі щільним, але й водночас трохи крихким, як пісочне, це нормально.
Розкачуємо тісто у пласт завтовшки пів сантиметра (приблизно). Раджу розкачувати між двома аркушами пергаменту, так швидше і зручніше. Пласт у мене вийшов овально-прямокутним, розмірами десь 20х25 см. Перекладаємо нижній аркуш пергаменту разом з розкачаним тістом на деко. Ставимо деко у розігріту до 200 градусів духовку, печемо приблизно на 10-13 хв, щоб тісто підсохло і трохи затвердло.
Виймаємо деко з коржем, даємо трохи коржу охолонути (хвилин 15). У цей час знижуємо температуру духовки до 170 градусів і робимо горіхову начинку. В миску кладемо жовтки, яйце, звичайний цукор і ванільний (або інший ароматизатор), збиваємо міксером упродовж 1-2 хв, щоб маса посвітлішала і трохи збільшилась в об‘ємі. Мигдаль дуже дрібно перемелюємо у блендері. Додаємо подрібнений мигдаль до збитої яєчної маси, ретельно перемішуємо.
Повертаємося до коржа. Змащуємо його тонким шаром джему, зверху розподіляємо мигдалеву масу. До країв коржа можна не доходити на 1-1,5 см, бо маса трохи розтічеться сама під час подальшого випікання. Повертаємо деко з намащеним коржем у духовку, печемо упродовж 15-20 хв, щоб мигдалева маса добре «схопилася» і стала пружною. Можна перевірити готовність, злегка торкнувшись до поверхні ложкою. Якщо впевнились, що маса пружна, а не рідка, можна виймати.
Виймаємо готовий марципановий смаколик, даємо постояти хвилин 20-30 і нарізаємо. Я нарізала ромбиками, ви можете робити, як захочете. Їсти краще, коли повністю охолоне і постоїть пару годин. Наступного дня буде ще смачніше.
Замість коптильні ми будемо використовувати інший кухонний девайс — аерогриль. Курятина й аерогриль просто створені одне для одного! М’ясо виходить з ...
Така проста страва дуже популярна, завдяки унікальному поєднанню смаків, текстур і ароматів. Квашена капуста додає страві характерного кисло-солодкого...
За цим легким рецептом ви також можете приготувати минтай, сайду, тріску. Процес не займе багато часу й не потребує зусиль, а страва вийде смачною та ...
Це польская версія нашої класичної шуби, нам знадобиться філе оселедця та варений буряк. Але цей салат має свої особливості, і вони точно здивують сма...
Біляївська юшка названа так на честь міста Біляївка Одеської області, де готують страву за трішечки дивним, але дуже смачним рецептом. До речі, на Оде...
Картопляники, або котлети з вареної картоплі — відома українська страва. У кожному регіоні є власні варіації та секрети приготування. Найчастіше карто...
Яйця, запечені в печерицях, чудово підходять для сніданку вихідного дня або бранча, коли ви чекаєте на гостей. Насправді вони досить ситні, щоб стати ...